«Суворість наших законів компенсується необов’язковістю виконання»

Щоправда, здебільшого цим правилом користуються саме ті, хто повинен найбільше їх дотримуватися – законотворці. В нашій Черкаській області їх небагато, можна перелічити, як то кажуть, «на пальцях». Дехто з них діючий, дехто з приставкою «екс».
Одним з них є С.Н.Почесюк. Екс-депутат Верховної Ради, екс-голова правління ВАТ «Черкаське АТП 17151», екс-член ВААП, екс-голова страйкового комітету. Суцільні «екс». Людина, я б сказав, складна. З ним розмовляти спокійно дуже важко, адже у нього діє Закон: «правий лише я». І для досягнення своєї «правоти» ця людина не нехтує нічим. Принаймні, що стосується наших взаємовідносин.
А щоб картина була більш зрозуміла, наведу приклад чому їм все дозволено.
При Радянському Союзі чиновники апарату Міністерства транспорту працювали десятиліттями в цій «системі» і, ясна річ, сиділи на «голій зарплаті». Тоді як директори автопідприємств мали «живу копійку» щодня. Певно ж, до Мінтрансу та центральних профспілок вони «з пустими руками» не їздили. І ця «дружба» була «взаємовигідною» десятиліттями. Змінився устрій держави. Розвалився Союз. Але «система» залишилась. Принаймні ключові фігури апарату, які здебільшого і були членами конкурсних комітетів по визначенню переможців по пасажирським перевезенням.
Оголошувався конкурс. «Розглядалися» пропозиції. І, незважаючи на перевагу нових учасників на ринку перевезень, «переможцями» зажди були «старі кадри». Їх авторитет був «непоколебім». І було неважливо, що їхні бази розвалювалися, на 100% здані в оренду або і взагалі продані, автобус по 30 років – працювала «система». А новоспечені перевізники були «чужорідними тілами» в старій «системі», незважаючи на свої явні переваги.
І хоча «система» по трохи «омолоджувалась», втиснуті в «систему» нові кадри вже на підсвідомості продовжували працювати за складеним вже принципом; «свій - чужий».
«Свої» ж тим часом набирали оборотів. Ні, не обновлювали техніку, не модернізували виробничі бази. Вони нахабно вибивали все нові і нові рейси, і «тупо» їх продавали, завбачливо оформивши а іноді «як у ВАТ «Черкаське АТП 17151» - навіть не оформлюючи на себе в оренду автобуси. І дарма, що їхні підприємства акціонерні – коштів ті акціонери і не бачили.
Потім такі собі «почесюки» створювали в районах приватні підприємства, оформлюючи співвласниками своїх родичів і тихенько «зливали» їм свої рейси і маршрути, при цьому «кидаючи» своїх акціонерів. Більше того, починали «розкручувати» ці приватні підприємства в «системі» як «прогресивну молодь», незважаючи навіть на те, що у деяких з керівників цих утворених «почесюками» фірм, не було навіть атестатів про отримання повної середньої освіти, а наявні лише довідки про те, що він вчився. Наприклад, директор одного з таких приватних підприємств ПП «Канівавтотранс» Олег Калніболоцький» в сорок з лишнім років має лише довідку про навчання в середній школі.
Потім свої ж «сателіти» об’єднували в асоціації і ставали їх керівниками, лідерами, президентами.
Вони ж, ті «почесюки», створювали «броню» в «системі» і при різного роду перевірках. А перевіряти було що: незаконна передача маршрутів, порушення умов договору, перевезення пасажирів на автобусах які належали іншому перевізникові, ухиляння від сплати податків і ще багато чого.
От і склалась нова «система»: Мінтранс – лоббі – потрібний перевізник («свій», ясна річ).
Мінтранс не реагує на порушення, бо прислуховується до «лоббі» (до їх числа входять вже згадані «почесюки"), «свій» перевізник творить, що хоче, бо є сателітом «лоббі» та відповідно платить йому. «Лоббі» процвітає, бо родом з «системи». Коло замкнене.
Висновок: «систему» необхідно оновити. Підхід до порушників, жорстко змінити. «Лоббі» негайно прибрати.
Механізми: жорсткий контроль і миттєве реагування на порушення транспортного законодавства.
Ліквідація старої системи:

- суворий контроль за проведенням конкурсів по визначенню переможця по пасажирським перевезенням , чітка перевірка документів, поданих претендентами-перевізниками на конкурс;
- відкрита інформація про конкурси в мережі Інтернет;
- сувора перевірка виконання конкурсних пропозицій і договорів.