На Каневщине будет создан биосферный заповедник

В Черкаській області ведуться роботи по створенню Канівського біосферного заповідника

Міністерством екології та природних ресурсів України розглянуто та схвалено клопотання Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 18.04.2011 №01/294 – 11 щодо створення Канівського біосферного заповідника на базі Канівського природного заповідника у Черкаській області.

На даний час на 5 областей у центрі України (Вінницька, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська) є лише один природний заповідник - Канівський у Черкаській області. Нинішня його площа становить 8642,6 га (разом із ділянками, визначеними для передачі заповіднику згідно Указу Президента України № 2/2010 від 01.01.2010p.).
Цього зовсім недостатньо для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Тому в заповіднику не повністю представлені природні комплекси, характерні для Середнього Придніпров'я. Давно назріла необхідність значного розширення території заповідника та надання йому статусу біосферного з включенням до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Середнє Придніпров'я, і особливо Канівщина, характеризуються гармонійним співіснуванням унікальних природних та історико-етнографічних комплексів компактно сконцентрованих у великій кількості на відносно невеликій чітко окресленій території. Разом з тим, в соціально-економічному плані цей район характеризується депресивністю, відсутністю значних покладів корисних копалин, прогресуючою деградацією ґрунтів і, як наслідок, незначним інвестиційним потенціалом.
Створення Канівського біосферного заповідника допоможе вирішити цілий ряд природоохоронних та соціально-економічних проблем. Він може стати об'єднуючим базовим елементом сталого розвитку кількох районів Черкаської області.

Передумови створення біосферного заповідника на базі Канівського природного заповідника:

1. Канівський природний заповідник має, згідно чинного законодавства, найвищий природоохоронний статус і розташований як вузловий елемент на перетині двох екологічних коридорів - Дніпровського і Галицького-Слобожанського.
2. Це один із найстаріших заповідників України, який має великий практичний досвід комплексної охорони природних еталонів та історичних пам'яток, що підтверджується кількома тисячами наукових праць, а також розробками стосовно біосферного заповідника.
3. Наявність кваліфікованих наукових кадрів, здатних в короткий термін реалізувати проект створення біосферного заповідника.
4. Можливість залучення до створення біосферного заповідника найкращих вчених провідного вузу країни - Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
5. Економічна доцільність, оскільки створення біосферного заповідника на базі природного не потребує формування нової адміністрації та суттєвого збільшення наукового підрозділу, а наявна інфраструктура заповідника лише частково має бути посилена штатом служби державної охорони за рахунок штату бюджетних працівників лісового господарства, що нині обслуговують лісові масиви, визначені для передачі заповіднику.
6. Відсутність у районі ефективно функціонуючих національних природних парків та регіональних ландшафтних парків, здатних приймати на себе зростаюче рекреаційне навантаження та залучати інвестиції в туризм.

Існуючий нині природний заповідник не може в повній мірі репрезентативно охороняти типові та унікальні природні комплекси Середнього Придніпров'я. Крім того, статус природного заповідника у відповідності до чинного законодавства не дозволяє здійснювати зонування території, рекреаційні та деякі регуляторні заходи на підтримання максимального біорізноманіття. Деякі високопродуктивні екосистеми, зокрема дніпровські луки, сформувалися під тисячолітнім помірним антропогенним впливом, а тому переведення їх в статус абсолютно заповідних призведе до деградації цих ділянок і зникнення цілого ряду рідкісних видів.
Таким чином, Канівський біосферний заповідник стане своєрідним буфером навколо Шевченківського національного заповідника, здатним комплексно формувати розвиток регіону із залученням інвестиційних проектів (в т.ч. міжнародних) для максимального задоволення зростаючих рекреаційних і туристичних потреб, базуючись на невиснажливому і ефективному використанні унікальної природи і історії.
Проектований Канівський біосферний заповідник знаходиться у межах Канівського, Черкаського та Золотоніського районів Черкаської області.
Першим кроком до створення Канівського біосферного заповідника має стати формування заповідних ядер кластерного типу. Кластерний тип зонування обумовлений високою густотою населених пунктів, розчленованістю ландшафтів, різним рівнем збереженості природних екосистем.

До заповідної зони Канівського біосферного заповідника доцільно включити перш за все територію Канівського природного заповідника разом із ділянками, приєднаними згідно Указу Президента України № 2/2010 від 01.01.2010 р.
1. Територія Канівського природного заповідника у старих межах - нагірна частина, острови Круглик і Шелестів на Дніпрі, Зміїні острови на Канівському водосховищі. Загальна площа 2027 га.
2. Трахтемирово-Бучацький масив на півночі Канівського району в адміністративних межах Григорівської сільської ради. Загальна площа 3265 га.
3. Острів Просеред на Дніпрі та безіменний острівець біля нього. Острови знаходяться нижче за течією від заповідного острова Шелестів, загальна площа 158 га. Землі відносяться до територій Прохорівської і Пекарівської сільських рад.
4. Урочище Склярове із прилеглими ділянками, яке знаходиться на лівому березі Дніпра біля с. Бубнівська Слобідка на території Канівського та Золотоніського районів в адміністративних межах Прохорівської і Бубнівсь-ко-Слобідської сільських рад. Загальна площа 2266 га.
5. Канівсько-Яблунівська дача. Ліси Канівського лісництва Канівського лісгоспу, які безпосередньо прилягають до території Канівського природного заповідника. Знаходяться в адміністративних межах Яблунівської та Хмілянської сільських рад Канівського району. Загальна площа 1236 га.
6. Урочище Вовчі Скоти та прилегла земельна ділянка. Ділянка площею 63,6 га безпосередньо прилягає та вклинюється в масив Канівського природного заповідника. Крім того до заповідної зони доцільно включити ще кілька ділянок, важливих у природоохоронному та науковому відношенні.
7. Урочище Перуни і прилеглий масив лісово-болотних земель у гирлі р. Рось. Дана територія знаходиться на півночі Черкаського району в адміністративних межах Софіївської сільської ради. Землекористувач - Канівський лісгосп (Михайлівське та Софіївське лісництва). Загальна площа 1796 га.
8. Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Острів Плавучий». Знаходиться у верхній частині Кременчуцького водосховища біля с. Хрещатик Черкаського району. Площа - 400 га.
9. Ландшафтний заказник місцевого значення «Рогозинські острови». Знаходиться у верхній частині Кременчуцького водосховища біля с. Тубільці Черкаського району в адмінмежах Будищенської сільради на землях водного фонду. Площа - 660 га.
10. Ботанічний заказник місцевого значення «Пташині острови». Знаходиться у верхній частині Кременчуцького водосховища в адмінмежах Домантівської та Коробівської сільських рад Золотоніського району на землях водного фонду. Площа - 7500 га.

Таким чином утвориться п'ять заповідних ядер:

1. Трахтемирівське - 3265 га.
2. Канівське-2715 га.
3. Лівобережна заплава - 2266 га.
4. Частина Дніпра із островами та рибними нерестилищами від Чернечої гори до Липівського орнітологічного заказника —10 000 га.
5. Болотно-лісовий комплекс «Перуни» - 1796 га.

Загальна площа абсолютно заповідних ядер має складати близько 20 тис. га. Частково це вирішено Указом Президента України №2 від 01.01.2010 р. «Про розширення Канівського природного заповідника». Для завершення формування заповідних ядер та поліпшення репрезентативності необхідно передати заповіднику 1796 га унікального масиву Михайлівського лісництва та підвищити шляхом передачі заповіднику природоохоронний статус трьох заказників місцевого значення: «Пташині острови», «Рогозинські острови», «Острів Плавучий» загальною площею 8560 га. Всі вищезазначені території необхідно вилучити у попередніх землекористувачів і передати у постійне землекористування заповіднику. З метою мінімізації антропогенного впливу на заповідні ядра навколо них необхідно створити буферні зони шириною від 500 до 1000 м із чітко регламентованими природоохоронними умовами господарювання без вилучення цих земель у нинішніх землекористувачів. Ці ділянки, включаючи охоронну зону Канівського природного заповідника, утворять буферну зону Канівського біосферного заповідника. Загальна її площа складатиме близько 6 тис. га.

До зони регульованого заповідного режиму доцільно включити ряд існуючих природно-заповідних територій, які потрапляють у контур проектованого біосферного заповідника.
1. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Тарасів обрій». Розташований на лівому березі Дніпра навпроти могили Т. Г. Шевченка. Площа 405 га. Запропоновано розширити територію заказника на 311 га.
2. Ландшафтний заказник місцевого значення «Максим». Знаходиться на лівому березі Дніпра між селами Келеберда і Прохорівка Канівського району. Площа 34,5 га.
3. Ботанічний заказник місцевого значення «Верболози». Знаходиться біля с. Пекарі Канівського району. Площа 3,5 га.
4. Іхтіологічний заказник місцевого значення «Роський». Акваторія р. Рось від с. Межиріч Канівського району до гирла. Площа 123 га.
5. Гідрологічний заказник місцевого значення «Кононівський». Знаходиться біля с. Кононча Канівського району. Площа 29 га.
6. Кединогірський ботанічний заказник місцевого значення. Акваторія Кременчуцького водосховища біля с. Коробівки Золотоніського району. Площа 10 га.
7. Ботанічний заказник місцевого значення «Прироські луки». Знаходиться в околицях с. Тубільці Черкаського району. Площа 25 га.
8. Липівський орнітологічний заказник загальнодержавного значення. Знаходиться на акваторії Кременчуцького водосховища неподалік від сіл Кедина Гора та Чапаївка Золотоніського району. Площа 4500 га.
Загальна площа зазначених територій та акваторій становить 5,4 тис. га.

Враховуючи перспективи входження пропонованого Канівського біосферного заповідника до мережі міжнародних біосферних резерватів та вимоги ЮНЕСКО щодо таких територій, пропонується включити без зміни землекористувачів до складу заповідника агроценози, лісові масиви та ряд населених пунктів, із містом Канів включно, для створення зони антропогенних ландшафтів із збереженням традиційного господарювання, визначивши найбільш пріоритетними та рекреаційно і туристично привабливими такі об'єкти як Трахтемирів - козацька столиця, трипільські поселення, стоянка мисливців на мамонтів (с. Межиріч), Михайлова гора (с. Прохорівка), старий Канів, Родень - перше місто східних слов'ян, унікальна церква в с. Мошни та ін.
Загальна площа пропонованого біосферного заповідника має складати близько 80 000 га.

Природоохоронний аспект створення Канівського біосферного заповідника

Трансзональний характер ландшафтних комплексів долини Дніпра та його приток визначив високий рівень біологічного різноманіття цього регіону. В тому числі тут представлені елементи природних комплексів, що є об'єктами охорони міжнародного рівня. Зокрема тут відмічалось 17 видів судинних рослин, що охороняються у Європі (Європейський червоний список та Додаток 1 Бернської конвенції). Популяції більшості із них (10 видів) добре збережені і для них не існує загрози зникання. В межах цієї території вже встановлено зростання 37 видів занесених у Червону книгу України та 263 види, стан популяцій яких робить їх об'єктами регіональної охорони. Тут також поширені типи середовищ рекомендованих до охорони в Європі (Резолюція №1 Постійного комітету Бернської Конвенції від 09.06.1989.).
Їх різноманіття складає 94 типи угруповань нижчого ієрархічного рівня, що діагностуються видами-домінантами.
На території проектованого Канівського біосферного заповідника виявлено понад 250 видів птахів, близько 60 видів ссавців, 10 видів плазунів, 12 видів земноводних, більше 40 видів риб, 1 вид круглоротих. 76 видів хребетних тварин занесені до Червоної книги України. Територія біосферного заповідника охоплюватиме охороною близько 10% української популяції такого рідкісного виду як орлан-білохвіст.
Велике значення біо-сферний заповідник матиме для охорони перелітних водно-болотяних птахів. Передусім це острови на Дніпрі та Кременчуцькому водосховищі і мілководдя у верхів'ях водосховища. Тут під час перельотів зупиняються для відпочинку та годівлі тисячі качок, куликів, мартинів, крячків, чапель, хижих птахів. Серед них виявлені такі рідкісні види як малий лебідь, червоновола казарка, мала білолоба гуска, нерозень, гоголь, чорний лелека, скопа, польовий лунь, змієїд, орлан-білохвіст, великий зуйок, кулик-сорока, великий кроншнеп, малий крячок тощо.
Мілководні затоки на островах та мілководдя на водосховищі слугують місцями нересту та нагулу багатьох видів риб, у тому числі рідкісних та цінних промислових. Фактично Канівський біосферний заповідних охоронятиме основні нерестовища риби на значному протязі Середнього Дніпра.
Верхня частина Кременчуцького водосховища від ур. Склярового біля с. Бубнівська Слобідка (приєднане до Канівського природного заповідника згідно Указу Президента України № 2/2010 від 01.01.2010 р.) до Липівського орнітологічного заказника (загальна площа 18 000 га) розглядається як перспективне водно-болотне угіддя міжнародного значення відповідно до Рамсарської конвенції. Дана ділянка охоплює прибережні мілководдя та плавнево-острівний масив. Вона відзначається великим рівнем біорізноманіття. Тут виявлено цілий ряд рідкісних та ендемічних видів рослин і тварин. Мілководні ділянки є одним з основних нерестовищ та нагулу цінних видів риб. Під час міграцій тут утворюються великі скупчення водно-болотяних птахів, які налічують до кількох десятків тисяч особин.
На території проектованого Канівського біосферного заповідника знаходяться всесвітньо відомі Канівські дислокації (Канівські гори). Вони тягнуться пасмом шириною від 3 до 9 км по правому берегу Дніпра від с. Трахтемирів до гирла р. Рось. Розташовані на стику Українського кристалічного щита і Дніпровсько-Донецької западини. Найбільші з гір мають назви, які відображають історію краю - Батурова, Пилипенкова, Московка, Чернеча, Княжа, Мар'їна, Лиса та ін. Особливістю їх геологічної будови є дислокованість осадових відкладів, які зім'яті у складки. Канівські дислокації являють собою сукупність складок і розривних порушень осадових гірських порід мезозойського та кайнозойського віку. В утворенні складок брали участь тектонічні, зсувні та гляціальні фактори. Переважаючим типом дислокаційних форм є складки-підкиди, зібрані у серії лускуватої структури. Товщина відкладів у дислокаціях досягає 100-150 м.

Еколого-просвітницький, навчально-освітній та туристично-пізнавальний аспекти створення Канівського біосферного заповідника


На цій території знаходяться природні та історико-культурні об'єкти, що забезпечать формування інфраструктури для розвитку туризму та проведення навчально-освітньої діяльності. Такими є добре збережені ландшафтні комплекси середньодніпровської заплави, першої надзаплавної (борової) тераси, однолесової та дволесової терас, четвертої дислокованої тераси, що представлені як ділянками із природними біогеоценозами так і варіантами із помірно-трансформованих біогеоценозів з досить високим біорізноманіттям. Вони є якісними об'єктами для проведення природознавчих екскурсій, учбових польових практик з різних географічних та біологічних дисциплін.
Особливе навчально-освітнє значення мають численні об'єкти, що представляють собою природного походження відслонення потужної товщі геологічних відкладів (від тріасу до теперішнього часу). Опорні розрізи таких відкладів складають значний інтерес при опануванні курсів геології, геоморфології, історичної геології, палеонтології і т.п.
На території проектованого Канівського біосферного заповідника археологами розкопані залишки поселень палеолітичних мисливців на мамонтів, трипільської, підгірцівської, чорноліської, зарубинецької культур, скіфських часів, слов'янської доби. На території Трахтемирівського історико-культурного заповідника є 63 пам'ятки археології, зокрема залишки м. Заруб, Зарубського монастиря з печерами, скіфський вал. У XV-XVIст. тут знаходився Трахтемирівський православний чоловічий монастир, який у 1578 р. був переданий реєстровому козацькому війську під госпіталь. На Княжій горі південніше Канева розкопані залишки літописного міста Родень (територія Канівського природного заповідника). У с. Прохорівка Канівського району знаходиться садиба відомого українського вченого, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича. Численні музеї та визначні місця є в м.Канів, що сприятиме розвитку туризму. А найвідомішим місцем є могила Тараса Шевченка на Чернечій горі, яка нині має статус Шевченківського національного заповідника.

http://www.eco.ck.ua/index.php?opti...1-07-07-13-25-10&catid=43:2009-10-19-14-07-19

Ответ: На Каневщине будет создан биосферный заповедник

И как же стыкуется с этим решением строительство вертолетной площадки (занимающей площадь 8 гектаров!) в «ботанічному заказнику «Верболози» біля с. Пекарі»?

Интересно, как вписывается в этот проект размещение прямо в заповедной зоне "Трахтемирово-Бучацкий массив" Бучацкой (Каневской) ГАЭС? Как на счет «вимог ЮНЕСКО щодо таких територій»? Отвечает ли это «вимогам ЮНЕСКО»?

ЮНЕСКО, наверное, будет в диком восторге от такого оригинального использования территорий международного биосферного резервата. Они такого варварства еще ни в одной стране не видели.

Ответ: На Каневщине будет создан биосферный заповедник

Ніяким, жодним вимогам, якщо говорити про біосферний заповідник (Канівський чи Дніпровський), гелікоптерний майданчик не відповідає.
Але це занадто менше зло, ніж Канівська ГАЕС, якщо говорити про Канівсько-Бучацький масив, який має бути частиною біосферного заповідника.

Ответ: На Каневщине будет создан биосферный заповедник

А в чем проблема с ГАЭС?
Труб - нет.

Ответ: На Каневщине будет создан биосферный заповедник

Ось тут є доспить повне дослідження, яке відповідає на Ваше запитання "Що не так...?": http://www.necu.org.ua/shho-ne-tak-z-kanivskoyu-gaes/

Я відкрив спеціальну гілку на форумі (про ГАЕС)

Відповідь: Ответ: На Каневщине будет создан биосферный заповедник

Shelli, Я ще раз подивився по мапі, Вашій схемі околиць Дніпровського біосферного заповідника, схемах "оновленого" проекту Канівської ГАЕС...
Якщо Україна хоч десь покаже, що прямо посеред такої кількості територій, які погоджені вже як заповідні, чи мають згодом увійти в ДнБЗ, чи входять вже до Канівського природного заповідника, то це не піддається ніякій лозіці ніякого ЮНЕСКО.

Колись я запитав у колишнього начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища України в Черкаській області (пана Хоменка, році у 2007-му): "А який відсоток заповідання в області...?". Він відповів - 1,8%. Мене ця цифра здивувала!
За такої різноманітності ландшафтів і червонокнижних видів, історико-культурної, археологічної привабливості регіону - це може був з найостанніших показників в Україні. Ну, погодьтеся, що такі самі відсотки де-небудь, в промислових областях (Запоорізька, Донецька, Луганська, Дніпропетровська), може це було б і нормально. Але в Черкаській області - ганьба!
Хто в курсі, скільки відсотків ПЗФ (заповідних територій) в Черкаській області є реально зараз...?

Ответ: На Каневщине будет создан биосферный заповедник

Актуальності тема явно не набула

Відповідь: На Каневщине будет создан биосферный заповедник

Якраз навпаки! Тема дуже актуальна!

Це питання обговорювалося, зокрема, і на спільних депутатських слуханнях (Канівської районної та Канівської міської рад), які відбулися у м. Каневі 29 квітня 2013 р. Було повідомлено, що така робота проводилася і раніше, і зараз проводиться, але є певні труднощі з погодженням територій та інші. Самі розумієте, чому...

Але, рішення щодо біосферного заповідника ніхто не відміняв!

І, не варто слухати антипропаганду з цього приводу. Мова не іде про те, що в місцевих жителів будуть забирати землю під заповідник! Це не природний заповідник створюється (як зараз Канівський, де нічого не можна), а біосферний - з відповідним зонуванням. У тому числі, там передбачено, що живуть люди - там, де і жили раніше.

Читаємо Закон України "Про природно-заповідний фонд України":

"Стаття 17. Статус і завдання біосферних заповідників

Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням до їх складу територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і включаються в установленому порядку до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера".

Стаття 18. Структура території та особливості управління біосферними заповідниками

Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:

заповідна зона - включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду
рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;

буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;

зона антропогенних ландшафтів - включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності; в ній забороняється мисливство.

У межах території біосферних заповідників можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з
додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених цим Законом.

Зонування території біосферних заповідників проводиться відповідно до проекту організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів."

Ответ: На Каневщине будет создан биосферный заповедник

Зовсім поруч з Каневом - є біосферний заповідник "Трахтеміровський".

Государственный историко-культурный заповедник "Трахтемиров" создан в 1994 г. на месте одноимённого старинного казацкого села. Расположен на живописном полуострове, образованном крутым изгибом Днепра напротив Переяслава-Хмельницкого. Здесь обнаружены скифские и раннеславянские поселения. В княжеские времена на этом месте стоял летописный древнерусский город Заруб. В 1147 г. упоминается Трахтемировский монастырь, построенный на месте разрушенного татарами Зарубского монастыря. В 1576 г. при монастыре был создан госпиталь для старых и немощных казаков. Спустя два года польский король Стефан Баторий, учредив реестровое казацкое войско, пожаловал казакам Трахтемиров. Была построена Трахтемировская крепость, ставшая неформальной казацкой столицей - тут выбирали гетманов, принимали послов, хранили припасы. Также она неоднократно служила форпостом народных восстаний. В 1665 г. во время подавления одного из восстаний город и монастырь были разрушены. На окраине села сохранилось казацкое кладбище, на месте монастыря в урочище Церковщина установлен крест, остатки крепости не найдены. Сейчас большая часть территории принадлежит частному Аграрно-экологическому объединению "Трахтемиров", которое использует заповедные земли в качестве элитных охотничьих угодий. В живописном месте, рядом с бывшим пионерлагерем, построен большой охотничий дом в замковом стиле. Неподалёку от него растёт дерево в форме трезубца, рядом с которым установлен памятный знак. В селе сохранилось несколько домов, в одном из которых постоянно живёт семья отшельника по прозвищу "Скиф". Посещение заповедника ограничено.

Джерело:
http://www.doroga.ua/poi/Cherkasskaya/Trakhtemirov/Trakhtemirovskij_zapovednik/1266

То, вертолітний майданчик під Каневом, біосферний заповідник і перспектива елітних охотничьих угідь - це одно ціле і перспектива нашого краю ?!

Дещо ще :

Букринский плацдарм.(Територія біосферного заповідника "Трахтеміровський".)

http://forum.violity.com/viewtopic.php?t=1134&postdays=0&postorder=asc&start=0

***