ВНИМАНИЕ Миронівська птахофабрика "НАША РЯБА"

Якщо в когось є інформація про "Нашу рябу" (акти обстежень, відео, документи тощо) щодо негативного впливу "Нашої ряби" на довкілля Канівщини, прошу надавати їх сюди.
В нас в Громадській раді при Держводагентстві України створена спеціальна Робоча група з відслідковування негативних наслідків впливу тваринницьких комплексів на поверхневі води та довкілля в цілому.
Просимо звертатися, якщо буде потрібно висвітлити проблему, або щось лобіювати від громадськості на рівні Держводагентства України, яке відповідає за кількість та якість поверхневих вод.

Контакти:
Андрій Неліпа, голова Громадської ради при Держводагентстві України, ВГО "Громада рибалок України",
067 505 7378, avn@ribaki.org.ua
Віктор Мельничук, заст. голови Громадської ради при Держводагентстві України, член Басейнової ради р. Дніпро, координатор водного напрямку ВГО "Національний екологічний центр України" (НЕЦУ),
097 490 4069, viktor.p.melnychuk@gmail.com

Обурений Чигирин поки що мирно просить “Нашу Рябу” іти геть (фото, відео)
Дата публікації: 06/07/2016

4 липня у Чигирині попри спротив місцевої влади, таки пройшла попередньо заявлена велелюдна мирна акція проти розташування птахокомплексів “Нашої Ряби” на землях Рацівської сільської ради.

Нагадаємо, як повідомляв “Дзвін”, 23 червня у селі Рацеве жорстоко побили депутата місцевої сільської ради, активістку цивільного корпусу “Азов” Ніну Мартиновську. А вже наступного дня розлючені чигиринці оточили приміщення РДА та місцевої поліції. Люди вимагали негайно покарати сільську голову Ларису Постригань та створену нібито нею “злочинну групу”, яка з погрозами і побиттями діє від імені “Нашої Ряби” у Рацевому, а 3 червня, під час проведення зібрання селян, ця група напала на мешканців села та азовців. Тоді протестувальники направили телеграму до Генеральної прокуратури, до Президента України з вимогою негайно звільнити голову РДА Клименка, котрий, на їхню думку, розпалює у районі громадянський конфлікт, відкрито лобіюючи інтереси “Рябої”.

Письмово запрошені міський голова Степан Буханець, а також очільниця районної ради Валентина Алєксєєвець не прийшли до більше півтисячі чигиринців та гостей з “ощасливлених” курниками Канівського, Черкаського районів, з інших місць області та країни, що зібралися в центрі міста. Голову РДА Володимира Клименка не запрошували, оскільки, на думку громадськості, він, а також з ним прикомандирована свита помічників, якраз і лобіюють варіант будівництва курників на історичній землі.

Катерина Онопрієнко, активістка, що послідовно бореться проти будівництва “Нашої Ряби” у екологічно чистих та історичних місцях Черкащини, зокрема у Черкаському районі. Місяць тому Онопрієнко їздила на екологічний форум у Лондон, де намагалась донести до представників Європейського банку реконструкції та розвитку, що “курникові” проекти названого забудовника – небезпечні, а фінансування їх підірве авторитет ЄБРР

Односельці Володимира Андрійовича з його рідного села Степанки теж підтвердили його хронічне бажання більше слугувати не громаді, а іншим інтересам. Через що у виступах та в одноголосно прийнятій Резолюції протестної акції чигиринці проголосили звернення до Верховної Ради прийняти Закон про 30-кілометрову охоронну захистну зону Національних заповідників України. Схожу вимогу, до речі, висловлювали і на громадських слуханнях у Канівському районі, протестуючи проти зведення у селі Яблунів, неподалік Чернечої гори, найбільшого у Європі звірогосподарства на півтора мільйона норок, яке також намагалася звести “Наша Ряба”.

Жителі району звернулись і до ДП ” Перемога нова” (торгова марка ” Наша Ряба”) відмовитися від будівництво птахокомплексу на Чигиринщині.
Також було висловлено недовіру Голові Чигиринської РДА та місцевій владі.
Наводимо текст резолюції, зауважуючи, що він зазнав певних правок під час мітингу.

Резолюція протестної акції 4 липня 2016 р.

«Ні ― руйнації культури та історії Чигиринщини «Нашою рябою!»

Нащадкам Б. Хмельницького ― чисте довкілля!

Місце проведення: м. Чигирин, площа біля Будинку районної ради.
Дата проведення: липня 2016р., з 16.00 до 20.00.
Організатори акції: ГО»Чигиринська районна народна рада», ГО «Територіальна громада Чигиринщини», ГО «Козацька столиця».
Відповідальний за проведення акції: Романенко Павло Іванович, проживає за адресою: вул. Чигиринська, 7, с. Тіньки, Чигиринського району, Черкаської області, 20 924. Тел.095 479 0093.
Учасники акції: жителі Чигиринського та Канівського районів, Києва, Черкаси, представники громадських організацій та жителі Черкаської області, депутат Черкаської обласної ради Ю. Ботнар, представник Національного екологічного центру України Марцинкевич В. Всього 371 чол.

Ми, учасники протестної акції заявляємо,

що наміри ПАТ «Миронівський хлібопродукт» [ДП «Перемога Нова» – (торгова марка «Наша ряба»)] розмістити мегаптахофабрику поблизу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» ― це нахабний цинізм і зневага до духовних цінностей всього українського народу та світової спільноти. Це приведе в майбутньому до знищення туристичної галузі району. Буде порушений баланс навколишнього середовища, відбудеться екологічне забруднення краю з унікальним природним середовищем державного значення, як наприклад, Холодний Яр. Присутність екологічно небезпечного виробництва завдасть непоправної шкоди життю і здоров’ю багатьох тисяч людей. В котрий раз публічно повідомляємо Верховну Раду України, про те, що посадові особи Чигиринської держадміністрації та Рацівської сільської ради грубо порушують чинне законодавство та відверто і нахабно лобіюють інтереси комерційної структури ПАТ «Миронівський хлібопродукт» [ДП «Перемога Нова» – (торгова марка «Наша ряба»)]. Їх непрофесійні та протиправні дії призвели до політичної вибухонебезпечної ситуації в Чигиринському районі і несуть загрозу здоров’ю і життю людей. Організаторами цього беззаконня, на нашу думку, є голова Чигиринської райдержадміністрації Клименко Володимир та голова Рацівської сільської ради Постригань Лариса.

Громадськість Чигиринщини з грудня 2016 року спрямувала сотні листів до Президента, Кабінету Міністрів, Міністерств, відомств, правоохоронних органів з приводу незаконних дій місцевих органів влади щодо лобіювання питання побудови курників ПАТ «Миронівський хлібопродукт» [ДП «Перемога Нова» – (торгова марка «Наша ряба»)] на території району. Державні органи влади не організовували безпосередньої перевірки чисельних фактів правопорушень, а перенаправляли листи до Черкаської облдержадміністрації, яка, в свою чергу, давала відповідь на підставі позиції Чигиринської райдержадміністрації.

Правоохоронні органи, на жаль, формально підходять до офіційних заяв громадськості щодо вчинення злочинів на території Чигиринського району. При чому, заяви про злочин незаконно розглядають, як прості звернення громадян. Факти, викладені у заявах громадськості не розглядаються, документи не вивчаються, не ОПИТАНО ЖОДНОГО ДЕПУТАТА РАЙОННОЇ АБО МІСЬКОЇ РАДИ, ЖОДНОГО ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА з приводу наведених фактів. Відкрито лише справи за ст.296 КК України (хуліганство) з приводу побиття жителів Чигиринського району. Всі правопорушення місцевих високопосадовців залишаються без розгляду: дається лише відписка – мовляв, “підстави для відкриття кримінального провадження відсутні”. Все це створює атмосферу безкарності. Результатом цього є масові заворушення 03.06.2016р. в с.Рацево, кровопролиття та тілесні ушкодження учасників масових акцій. Численними є факти побиття противників будівництва курників у Чигиринському районі.

Така бездіяльність та безвідповідальність влади може призвести до створення зони нестабільності в центрі України, призвести до соціально-політичного вибуху.

Звернення громадськості до голови Верховної Ради України, Президента України захистити наш історичний край та близько 20 тис. людей, які попадають в зону негативного екологічного впливу цього шкідливого підприємства були проігноровані. Виходячи з цього:

1. Вимагаємо від Верховної Ради України прийняти на законодавчому рівні документ про 30-кілометрову охоронну зону Національних заповідників України.
2. Вимагаємо від ПАТ «Миронівський хлібопродукт» [ДП «Перемога Нова» – (торгова марка «Наша ряба»)] негайно припинити свавілля по відношенню до жителів Чигиринського району та відмовитися від намірів будувати тут мегаптахофабрику. Якщо наші вимоги не будуть виконані, залишаємо за собою право захищати свій край і власне життя найрадикальнішими методами: блокуванням стратегічних транспортних магістралей, проведенням голодування, бойкотування.
3. Вимагаємо від Президента України П. Порошенка звільнити з посади голову Чигиринської районної державної адміністрації Клименка В. та сприяти звільненню завезених в район його помічників Лисенка В. та Чередніченка. При наступному призначенні просимо Президента України погоджувати кандидатури на ці посади з громадськістю Чигиринщини.
4. Висловлюємо недовіру голові та заступнику і всім депутатам Чигиринської районної ради, міському голові і секретарю, всім депутатам Чигиринської міськради за ігнорування екологічних прав багатьох тисяч громадян Чигиринського району, ненадання належної і своєчасної оцінки протизаконним діям голови Чигиринської райдержадміністрації Клименка В., які, на нашу думку призвели до кровопролиття в районі і створили соціально-політично вибухонебезпечний стан.
5. Вимагаємо до 16 липня 2016 р. розглянути на сесіях Чигиринської міськради та Чигиринської районної ради два питання, а саме:

– про заборону будівництва екологічно небезпечної птахофабрики на території Чигиринського району.
– про недовіру голові Чигиринської райдержадміністрації Клименку В. та його помічникам Лисенку В. та Чередніченку за лобіювання інтересів птахофабрики, ігнорування громадської думки, внаслідок дій яких в районі відбулося кровопролиття і створився соціально-політично вибухонебезпечий стан.

Вимагаємо складання депутатських повноважень від депутатів Чигиринської міськради та Чигиринської районної ради, які не проголосують за вказане рішення, цим самим сприяючи розташуванню екологічно-небезпечного виробництва (птахофабрики) на території Чигиринського району – в густонаселеній місцевості (з нанесенням непоправної шкоди екології Чигиринщини, здоров’ю та життю багатьох тисяч людей!) – поблизу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

Разом з громадськістю Черкаської області та України проводимо протестну акцію в м. Черкаси і розпочинаємо безстрокове пікетування Черкаської облдержадміністрації, яка не реагує належним чином на порушення законодавства та ігнорує громадську думку і багаточисельні протести проти забруднення екології Черкаської області. Вимагаємо припинення будівництва птахофабрик на території Черкаської області.
Досить!

Досить олігархам знищувати екологію Черкащини та з історичного краю робити суцільний курятник!
Досить олігархам збагачуватися за рахунок здоров’я і знищувати народ України шкідливим виробництвом!

Геть ту владу, яка служить не народу, а олігархам!

За дану резолюцію одноголосно проголосували 371 чол. Підписати резолюцію доручено Романенку П.І.

4 липня 2016р. Романенко П.І. http://dzvin.org/oburenyj-chyhyryn-poky-scho-myrno-prosyt-nashu-ryabu-ity-het-foto-video/

Результати бізнесової діяльності Героя України на Шевченковій землі чи збіг обставин

Мільярд гривень дотацій для "Нашої Ряби".
Уряд пропонує скинутися всім​

Уряд хоче подарувати аграріям 4 млрд грн з державного бюджету, з яких 2 мільярди повинно піти на птахівництво, один з них — отримає "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка.
ВІВТОРОК, 6 ГРУДНЯ 2016, 10:11

Уряд хоче подарувати аграріям 4 млрд грн з державного бюджету, з яких 2 млрд грн має піти на птахівництво. Про це в коментарях та офіційних пропозиціях кажуть представники Мінфіну та захисники аграрного бізнесу у Верховній Раді.

Попередній розрахунок свідчить, що із цієї суми приблизно 1 млрд грн має отримати одна компанія — "Миронівський Хлібопродукт".

Компанія належить Юрію Косюку — близькому другу президента, який навіть встиг попрацювати першим заступником Адміністрації президента в післяреволюційний час.

Дотації — це спосіб уряду та аграрних лобістів обманути МВФ. Формально Фонд вимагає, починаючи з 2017 року повністю скасувати спецрежим для аграріїв, який дозволяє їм не платити ПДВ. У той же час Фонд не проти дотацій.

В аграріїв із "смикалкою" все добре, тому вони запропонували наступне — робити дотації в розмірі сплаченого ними ПДВ. Фактично це той же самий спецрежим, але у формі дотації.

Порівняльна таблиця
до проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України"​

Дотації пропонується поширити на тільки на продукцію, визначену законом: м'ясо птиці, яйця птиці, ВРХ, овочі, тютюн, ягоди, молоко, а також продукти переробки молока: сири, згущене молоко, сметана і т.п. Цим галузям будуть повертати через бюджет сплачений ними ПДВ.

Добре, інструмент дотацій виробників сільськогосподарської продукції використовується успішно в Євросоюзі. По-перше, вони сплачуються на 1 га землі. По-друге, це не тупе повернення сплачених податків.

Сумніваюсь також, що в ЄС із 57 млрд євро дотацій чверть отримує тільки одна компанія.

Ось так виглядає сплачений ПДВ аграріями в 2014 році:


Тобто більше половини всіх дотацій та пільг пропонується надати птахівництву. Ось так виглядає структура ринку м'яса птиці за наявними даними 2013 року:

1. Миронівський хлібопродукт - 51,6%
2. Комплекс Агромарс - 14,9%
3. Птахокомплекс Дніпровський - 5,4%
4. Агро-Овен - 5,1%
5. Владимир-Волинская птахофабрика - 3,6%
6. Улар - 2,4%
7. Губин - 1,5%
8. Артбудінвест - 1,3%
9. Бершадський - 1,2%
10. Агроукрптаха - 1,1%

Відповідно, нескладно підрахувати, що дотацій "МХП" у такому разі може отримати, щонайменше, 1 млрд грн. Непоганий бонус для компанії, в якої чистий прибуток за січень-вересень 2016 року становить "копійчані" 86 млн доларів.

Для фінансування ще 40-50 млн доларів прибутку для "МХП" пропонується додатково збільшити фіксований податок на аграріїв, встановити мінімальний платіж за землі, що не здані в оренду та порізати інші бюджетні витрати.

Наприклад, пропонується відмовитись від пільгового кредитування, підтримки хмелярства та іншого кредитування фермерства:

Залишається подивитись, чи дійсно в наш час можливо протягнути настільки банальний дерибан грошей з бюджету, ще й всупереч вимогам МВФ, для компанії, акції якої торгуються на Лондонській фондовій біржі.

ДМИТРО ДЄНКОВ, редактор "Економічної правди"
Миронівський хлібопродукт, Юрій Косюк

Повідомляю, що сьогодні у м. Києві закінчився 2-х денний міжнародний форум "Розвиток тваринництва в Україні: тернистий шлях до екологічної відповідальності". Співорганізатори - МБО "Екологія-Право-Людина", ГО "Бюро екологічних розслідувань" та МБО "Зелене Досьє", за участі експертів ВЕГО "МАМА-86", ВГО "Національний екологічний центр України", ГО "Центр протидії корупції", праціівників Мінприроди, Мінагрополітики, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Офісу з Уповноваженого прав людини, І-ту громадського здоров"я ім. Марзєєва, ГС виробників сертифікованої органічної продукції "Органічна Україна" , представників місцевих громад та НУО з регіонів України, які страждають від негативного впливу від діяльності агрохолдінгів. Захід відбувся за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Фокусом форуму було - як місцевим громадам забезпечити своє конституційне право на безпечне життя і здорове довкілля, у зв"язку з діяльністю крупних агрохолдінгів. Серед яких розглядалися ТМ "Наша ряба" (Миронівський хлібопродукт), "Гаврилівські курчата", свиноферми ТзОВ "Даноша", ТзОВ "Лемберг-Агро", ТзОВ "Агропродсервіс" та ін.
Було залучено багато місцевих активістів з різних куточків України, які поділилися між собою бойовим досвідом боротьби за захист екологічних та соціальних прав своїх громад (від застосування суто правових механізмів до механізмів активного громадського спротиву).
Було сформовано чернетку "дорожньої карти" для руху в цілому.
(далі - буде!)

Ну, що ?!
Наша ряба - капець ?!



ЄВРОСОЮЗ ЗАБОРОНИВ ІМПОРТ М'ЯСА З УКРАЇНИ
16.03.2017
Обмеження на ввезення пташиного м'яса ввели ще вісім країн.

Докладніше:
http://www.5.ua/ekonomika/yevrosoiuz-zaboronyv-import-miasa-z-ukrainy-140930.html

***​

Мільярдер на дотаціях: про що мовчить власник "Нашої Ряби"
Юрій Косюк стверджує, що його дітище справедливо отримує кошти з бюджету за принципом "більше сплатив — більше отримав". Проте це не так.
ПОНЕДІЛОК, 19 ЛЮТОГО 2018


ДМИТРО ДЄНКОВ редактор "Економічної правди"

Один з найбагатших підприємців України, власник "Миронівського хлібопродукту" (бренд "Наша Ряба") Юрій Косюк уперше особисто виступив на захист отриманих його компаніями мільярдних дотацій від держави.

Минулого тижня бізнесмен написав колонку, в якій пояснив, чому держава підтримувала і повинна підтримувати його бізнес з виробництва курятини.

Так, власник "Нашої Ряби" вважає абсолютно справедливим, що його компанії отримали 1,4 млрд грн державних дотацій. До речі, це 30% від суми всіх дотацій, наданих державою агропромисловому комплексу за рік.

Основний аргумент Косюка: компанія сплатила найбільше податків — 4,2 млрд грн, вона єдина в списку найбільших платників податків країни і тому заслуговує на найбільші дотації.

Не посперечаєшся. Звісно, "Миронівський хлібопродукт" — одна з найбільших і найуспішніших компаній, яка представляє країну на міжнародних ринках. МХП інвестує в розвиток значні кошти і створює продукцію з високою доданою вартістю.

Тож може здатися, що дітище Косюка справедливо отримує кошти з бюджету за принципом "більше сплатив — більше отримав". Проте це не так. Далі я поясню, чому в такій підтримці МХП нема нічого спільного із справедливістю.

Нюанс перший. Баланс
Агрохолдинг Косюка справді переказав до держбюджету в 2017 році 4,2 млрд грн. Підкреслюю: саме переказав, а не сплатив. Трохи нижче я поясню, чому це важливо.

Переказав агрохолдинг 4,2 млрд грн, але скільки він отримав з бюджету? Ще більше — близько 4,7 млрд грн. Ця сума складається з 1,4 млрд грн дотацій у 2017 році і 3,3 млрд грн відшкодування ПДВ при експорті.


Як компанія може отримати з держбюджету більше коштів, ніж переказала до нього? Дуже просто. Структура експорту МХП побудована так, щоб отримувати з бюджету повернення ПДВ двічі: один раз — у вигляді дотації, а потім — при експорті. Покроково це виглядає так.

Дія 1. Птахофабрики продають своїм посередникам всередині країни продукцію, призначену для експорту.

Дія 2. Птахофабрики отримують дотацію як відшкодування ПДВ, сплаченого ними до бюджету. Саме так було до 2018 року.

Дія 3. Посередник відшкодовує раніше повернуте птахофабрикам ПДВ при експорті.

В результаті на 1 грн сплаченого ПДВ птахофабрикою її власник міг отримати з бюджету 1,5 грн. Тож аргумент "хто більше сплачує, той більше отримує", мільярдер розуміє по-своєму.

Нюанс другий. База
У колонці власник МХП каже, що за даними Державної фіскальної служби, у 2017 році його компанії увійшли до сотні найбільших платників податків.

Проте наскільки справедливо використовувати як аргумент те, що сума переказаних у бюджет податків — це база, яка дає відповідь на те, хто скільки потім повинен отримати з бюджету?

Відповідно до рейтингу, найбільшими платниками податків є виробники алкоголю і тютюну, та чи їх це заслуга? З одного боку, вони створили бізнес, який продає підакцизну продукцію. З іншого боку, 100% акцизів сплачує покупець. Виробники тут виступають лише агентами чи посередниками.

Приклад: купуємо Нашу Рябу" Косюка і бачимо на чеку, що саме ми сплатили ПДВ — ще 20% до ціни товару. Що зробили компанії МХП? Узяли цей ПДВ і переказали його до бюджету. Все.


Чи чесно, що МХП та її власник присвоюють собі як заслугу сплачений нами ПДВ при купівлі курятини? Думаю, ні. Адже те, що хтось переказує гроші в бюджет, не означає, що він їх сплачує.

Чи заслуговує МХП на допомогу від українців? Прості факти
По-перше, за січень-вересень 2017 року агрохолдинг отримав чистий прибуток 7 млрд грн.

По-друге, у 2017 році компанія виплатила 2,2 млрд грн дивідендів власникам. За останні п'ять років Косюк виплатив собі та іншим акціонерам 11 млрд грн дивідендів. Усі ці кошти переказані в Люксембург. З них сплачено в бюджет Люксембургу 15% податку.

По-третє, маржа (заробіток) МХП на курятині сягає 38%.

По-четверте, птахофабрики не платять податок на прибуток. Натомість вони сплачують сміхотворний податок за земельну ділянку, на якій розташована птахофабрика. Його сума не перевищує кількох десятків тисяч гривень на одну фабрику.

Тобто найбільш прибуткова компанія України не платить податку на прибуток, виводить усі прибутки за кордон, там сплачує основні обсяги податків і є лідером з отримання дотацій з українського державного бюджету.

Нюанс третій. Інвестиції та валютна виручка
У своїй колонці Косюк говорить не тільки про великі податки, але й про обсяги інвестицій та валютної виручки, що приносить його бізнес.

По-перше, він інвестує не в церкву чи школу, а в бізнес, і робить це з єдиною метою: заробити ще більше, ніж вклав. А заробити при маржі 38% на курці не так вже і важко.

По-друге, власник "Нашої Ряби" також наголосив, що йому треба дякувати за валютна виручку. У МХП в 2017 році вона становила близько 700 млн дол. Для розуміння: в експорті аграрної продукції України це не більше 5%.

Тож ці факти не здаються переконливими.


Хто повинен отримувати дотації
Усі підприємства в Україні виробляють лише половину аграрної продукції. Іншу половину виробляють домашні господарства. Це найчастіше бабусі, які тримають кілька тварин та город, щоб вижити. Такі люди виробляють 99% картоплі, 77% молока, тримають 67% корів і навіть 45% курей.

Бабусі в селі не є платниками ПДВ, як цього вимагає програма підтримки. Ці люди, відповідно до принципу "більше сплатив — більше отримав" ніяк не можуть претендувати на дотації. Хоча, ймовірно, потребують їх більше, ніж МХП.

На мою думку, дотації — це не премія найбільш ефективним і великим. Дотації — це, перш за все, спосіб допомогти тим, хто не може звести кінці з кінцями. Чи може допомогти собі Косюк? Звісно, може.

В Україні є тисячі підприємств, які так само будують і розвивають успішні бізнеси в сільській місцевості — від елеваторів до переробних заводів. Далеко не всі ці бізнеси мають такий простий доступ до дешевих кредитних ресурсів, хоча часом потребують державної допомоги.

Такі компанії як "Миронівський хлібопродукт" та будь-які інші види надприбуткового бізнесу не повинні отримувати ні копійки дотацій. Проте ні прем'єр-міністр, ні Міністерство аграрної політики не хочуть цього визнавати.

Далі буде…

Підкреслюю: це моя думка. З позицією Юрія Косюка можна ознайомитися тут: "Спекуляцій навколо дотацій — хоч греблю гати".

P. S. У 2017 році компанії Юрія Косюка отримали 1,4 млрд грн із 4 млрд грн дотацій за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників". Ця програма передбачала компенсацію ПДВ.

З 2018 року набули чинності обмеження: не більше 150 млн грн на групу компаній. Деякі парламентарі, в тому числі наближені до Косюка депутати, намагалися скасувати таке обмеження, але це їм не вдалося.

Пізніше уряд скасував витрати за згаданою програмою.

Натомість 4 млрд грн були направлені на програму "Державна підтримка галузі тваринництва". У 2017 році бюджет цієї програми був у 23 рази менший — лише 170 млн грн.

Згодом Кабмін включив у перелік отримувачів дотацій за цією програмою птахівництво. У її рамках уряд придумав нові програми компенсації капітальних витрат на будівництво птахофабрик, які дозволяють "Миронівському хлібопродукту" отримати до 1 млрд грн дотацій на одну птахофабрику.


Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ КОСЮК ДОТАЦІЇ

Администрация Петра Порошенко назвала журналиста Ростислава Шапошникова коммунистом за публикацию цены на куриные яйца в США.

«Наша Ряба» возглавила мировой рейтинг самых опасных для человека предприятий
08 августа 2018 г.

«Наша Ряба» возглавила мировой рейтинг самых опасных для человека предприятий
Крупнейший производитель мяса птицы, мясных полуфабликатов и колбасных изделий в Украине, Мироновский хлебопродукт (МХП), который выпускает свою продукцию на рынок Украины под торговыми марками «Наша Ряба», «Легко», «Бащинский», стал одним из лидеров рейтинга самых опасных для человека и окружающей среды глобальных компаний.

Об этом свидетельствуют результаты исследования ежегодного индекса Collers, запущенного сетью инвесторов FAIRR, пишет latifundist.com. Анализ показал, что МХП не справляется с критическими бизнес-рисками, такими как выбросы парниковых газов и риск антибиотиков.

Один из кредиторов МХП – Европейский банк Реконструкции и Развития – начал расследование в отношении украинского производителя мяса и мясной продукции, как сообщает «Украинская правда». Расследование ведётся в двух направлениях: влияние на жизнь людей и экологию. По запросу банка экологи проанализировали ситуацию на примере птицефабрики компании в Винницкой области и пришли к выводу, что несанкционированное массовое захоронение трупов птицы «Нашей Рябы» приводит к отравлению земли в радиусе нескольких километров, что непосредственно влияет на выращенные на этой земле плоды, корма для животных и воду в колодцах. Аналогичную ситуацию подтверждают исследования почв в районе расположения птицефабрики в Черкасской области. На основании финальных результатов расследования ЕБРР примет решение о целесообразности дальнейшего финансирования МХП.

Наличие вредных средств в мясе «Наша Ряба» ранее подтверждали результаты расследования журналиста издания «Антикор». «Показатель уровня антибиотика в мясе птицы на прилавке составил 0,9 ед/мл при норме 0,01 ед/мл. Показатели кислотного и перекисного числа также показали значительное превышение нормативов ГОСТа: при норме перекисного числа для охлажденной курицы в 0,01 йода, показатель мяса «Наша Ряба» составил 0,5% йода, а кислотное число составило 5 мг KOH при максимально допустимой норме 1 мг KOH. Кроме того, исследование показало значительное превышение нормы зараженности мяса болезнетворными бактериями. Показатель КМАФАнМ (число мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов) при норме в 2*10 (5) КОЕ/г у «Нашей Рябы» составили 4*10 (6) КОЕ/г», – сообщил автор материала.



Рис. 1. Результаты независимого журналистского исследования нарушений показателей качества охлаждённого мяса птицы ТМ «Наша Ряба»

Справка. МХП – вертикально интегрированная компания, основанная в 1998 году. Компания является лидером украинского рынка мяса птицы, мясных полуфабрикатов и колбасных изделий. Основатель, главный акционер и председатель совета директоров компании –миллиардер Юрий Косюк.



Теги статьи: ЭкологияНаша рябаКосюк ЮрийЕвропейский банк реконструкции и развития (ЕБРР)Бизнес