ВАЖНО Будівництво Канівської ГАЕС у с. Бучак Канівського району

Сумна історія про масштабне розкрадання на будівництві Дністровської ГАЕС.
Радимо почитати:

Спойлер: Днестровская ГАЭС – воровство под «высочайшей крышей»

Днестровская ГАЭС – воровство под «высочайшей крышей»?


На фото: Игорь Сирота и Президент Порошенко на Днестровской ГАЭС. Фото dyvys.in

Днестровская ГАЭС – воровство под «высочайшей крышей»?

Это – грустная история о масштабном воровстве на строительстве Днестровской ГАЭС.

Это – веселая история о том, как опера и следователи МВД и ГПУ раскрыли схемы этого воровства и задокументировали высокопоставленных преступников. Это – грустная история о том, как руководство ГПУ и СБУ «продали» эти уголовные дела преступникам, «закрыв» их и получив на этом 7 миллионов долларов. Это – веселая история о том, что рукописи – не горят.

В этой истории на поверхность всплывут фамилии малоизвестных грабителей украинского бюджета, «миллионеров Корейко» – Игоря Сироты (зятя еще одного казнокрада Пака, и Зенко Афтаназива (давнего подельника другого казнокрада – Евгения Червоненко). Сколько еще таких малозаметных «глистов-сосальщиков» разворовывают госбюджет и обрекают на нищету стариков и детей, врачей и учителей. Сколько таких обрекли на гибель наших солдат, не получивших вовремя ни техники, ни оружия?

**************************************

Итак, к делу. 18 ноября 2014 года прокуратурой Киевской области (прокурор Аверьянов Антон Николаевич, следователь Егоров) зарегистрировано уголовное производство № 4201411000000309 по признакам ч.5 ст. 191, ч1 ст. 366 УК Украины по факту завладения должностными лицами «Укргидроэнерго» средствами данного предприятия в особо-крупных размерах на общую сумму 24 миллиона гривен, путем злоупотребления служебным положением в ходе строительства в 2011 году инспекторской автомобильной дороги по гребню ограждающей дамбы Днистровской ГАЭС. Основанием для начала данного производства послужили материалы проверки Госфининспекции Киевской области, а также Государственной фискальной службы Киевской области, в ходе которой установлено, что средства за строительство этой дороги переводились на счета предприятий с признаками фиктивности. Например, на счета ТОВ «Промбудмеханiзацiя» было переведено 19 миллионов 418 тысяч 327 гривен за исполнение строительно-монтажных работ. При этом, налоговыми органами установлено, что ТОВ «Промбудмеханiзацiя» по месту регистрации отсутствует, у «предприятия» нет производственного оборудования, транспорта, сырья, и даже разрешительных документов на проведение строительства. Тупо и нагло, но работало. Еще одна такая «бабочка» – предприятия «ЩДСУ», которое всосало 126 миллионов гривен, и тоже неизвестно за что. Мало того, строительство этой дороги можно смело назвать вредительством, потому что покрытие из горячих асфальтобетонных смесей было сделано не в полном объеме и по завышенной стоимости.

В принципе – ничего удивительного, кроме суммы. Инспекторская автомобильная дорога не так уж велика, и украсть на ее строительстве 24 миллиона гривен – нужно уметь. Явно, делом занимались профессионалы. И при строительстве Днистровской ГЭС, которую недавно торжественно частично запускал Порошенко – украли они на каждом этапе ее строительства.

Еще одно уголовное дело было возбуждено, выражаясь старым стилем, за не менее масштабное воровство. По новой технологии дно водохранилища сейчас иногда выстилают специальной полиэтиленовой пленкой – геомембраной. Насчет эфффективности такого метода есть разные мнения. Бетон – надежнее, но и дороже. Зато пленка, если порвется, то чинить ее будет очень дорого. Дно водохранилища Днестровской ГЭС было решено выстелить пленкой.

И вот, заказчик в лице « Дирекции по строительству Днестровской ГЭС ПАТ «Укргидроэнерго» закупает геомембрану Carbofol у поставщика, предложившего самую низкую цену – ТОВ «Автомагістраль- Південь» ( собственники Валерій Коротков і Олег Наливанний). Цена 1 квадратного метра с НДС – 180 гривен. Площадь экрана верхнего водохранилища Днестровской ГЭС – 1 876 281 кв м. Умножаем и получаем цифру в 337 миллионов 730 тысяч 580 гривен. Однако, когда Госфининспекция решила проверить цену на пленку, выяснилось, что, по данным таможни, в Украину вышеозначенная геомембрана поставлялась по цене 50, 03 гривни за метр квадратный. 50, Карл! 50, а никак не 180. То есть, руководство «Укргидроэнерго» украло на каждом метре 130 гривен. Что в общей сложности составило сумму хищения – 253 миллиона 413 296 гривен.

Естественно, что помимо этого руководство «Укргидроэнерго» украло еще и на площади покрытия. Потому что при заявленной площади покрытия в 1 876 281 кв м. пленки якобы было израсходовано 1 949 783 кв м.

Вообще, общая сумма украденного при строительстве Днистровской ГЭС может стать шоковой как для украинской общественности, так и для зарубежной. Потому что при таких масштабах воровства и коррупции возникают вполне обоснованные сомнения в качестве этого сооружения. И в его безопасности.

Назовем навскидку еще несколько возбужденных и похороненных уголовных дел по строительству Днистровской ГЭС.

Уголовное производство № 12014100000001192 (следователь Зубцов) от 04.09. 2014 по ч.5 ст 191 УК Украины по факту завладения средствами ПАТ «Укргидроэнерго» на сумму свыше 350 миллионов гривен в ходе строительства Днестровской ГЭС по контрактам между Консорциумом «НВО «Укргидроэнергобуд» и ТОВ «Грин Лайт Груп» и еще двумя предприятиями. Дело находилось в производстве ГСУ МВД в Киеве и Киевской области, вытребовано в Генеральную прокуратуру. Дальнейшая судьба неизвестна. То есть – продано.

В производстве следственного отдела Вышгородского РО ГУМВД Украины в Киевской области находилось уголовное производство № 12013100150000333 (следователь Зубцов) от 28. 02. 2013 по ч.1 ст. 191 УК Украины по фактам завладения средствами ПАТ «Укргидроэнерго» в ходе завышения стоимости работ по строительству Днестровской ГАЭС со стороны ТОВ «Укренержи», ТОВ «Акром Торг Груп». Данное производство также вытребовано Генеральной прокуратурой. Дальнейшая судьба неизвестна. То есть – продано.

На сегодняшний день, все уголовные производства, связанные со строительство Днестровской ГАЭС закрыты. По нашим данным, деньги за это получили Генпрокурор Ярема, а также его подручные – Даниленко и Герасимьюк. Речь идет о двух взятках, в размере 5 и 2 миллионов долларов. Член наблюдательного совета Консорциума «Укрэнергобуд» Зенко Афтаназив по указанию Генерального директора ОАО «Укргидроэнерго» Игоря Сироты сейчас уничтожает или подменяет материалы ревизии Госфининспекции Украины. Афтаназив также договорился об изъятии материалов Госфининспекции в органах прокуратуры Киева и Киевской области, УСБУ в Киеве и Киевской области, ГУ КЗЭ СБУ и в ГФИ Киевской области. Зенко Афтаназив занимается этим делом, так как именно он отвечает за сбор воровских долей от «освоенных» субподрядными организациями денежных средств.

И здесь мы переходим на личности. Зенко Афтаназив и гендиректор ОАО «Укргидроэнерго» Игорь Сирота – мошенники из обоймы Евгения Червоненко. Казалось, что все эти воровитые рептилии эпохи Ющенко уже вымерли. Ан нет. Воруют по-прежнему. И нехило так воруют. Напомним биографии.

Евгений Червоненко, «Львив-Ван-Пур», концерн «Орлан», «Агроинвест Груп», служба безопасности Виктора Ющенко, Госрезерв, министр транспорта и связи. В период своего «министерства» Червоненко протолкнул на должность Гендиректора «Укрзализници» бывшего учителя физкультуры Зенко Афтаназива, который в свое время был вице-президентом концерна «Орлан». Игорь Сирота, фельдшер по образованию, зять украинского «барона» потребкооперации Пака, ныне гендиректор ОАО «Укргидроэнерго» в период директорства Афтаназива в «Укрзализнице» был у него в подчинении начальником главного управления материально-технических ресурсов и координации закупок Государственной администрации железнодорожного транспорта «Укрзалізниця». Также засветился Сирота в качестве заместителя главы Государственного Комитета Украины по государственному материальному резерву. Афтаназив, кроме того, входит в деловую орбиту Юрия Продана.

Мотивация и методы действий этой компании вполне очевидны. Материалы уголовных дел показывают, что аппетиты у старичков только возрастают, несмотря на то, что в гробу карманов нет. Учитывая стиль и масштабы, можно предположить, что они воровали при строительстве Днестровской ГАЭС на каждом килограмме цемента, на каждой тонне песка, на каждом гвозде. И в силу этого, стоило бы не только реанимировать наработанные уголовные производства, не только посадить тех, кто их продал, но и провести комплексную ревизию Днестровской ГАЭС и всего, что строила или ремонтировала эта шайка, отвественная за ВСЕ гидроэлектростанции страны. Боюсь, что результаты будут шокирующими. Президенту Порошенко, в силу того, что Днестровская ГАЭС является его любимым детищем, стоило бы взять это дело под личный контроль. Потому что уже и так, идут разговоры о том, что такое масштабное воровство невозможно без «высочайшей крыши».

(продолжение следует)

Сергей Никонов, «ОРД».
http://antikor.com.ua/articles/45367-dnestrovskaja_gaes__vorovstvo_pod_vysochajshej_kryshej

Нехай будують - вона нікому не буде заважати.
Під Киевом, вище по Дніпру, в 200 метрах від славнозвісного Януковича маєтка - межегіря - така сама, як планують побудувати під Каневом, - Київська ГАЕС.

https://www.google.com.ua/maps/@50.6019588,30.4735415,2344m/data=!3m1!1e3

Ніхто там, в Києві, не б'ється у істериці з цього приводу...

Побудують - зроблять дороги, може у Бобриці газ проведуть, не виключно , що з'явиться річковий порт та т.п.

Що мені зрозуміло , так це те, що хтось дуже не зацікавлений, щоб Україна розвивала свою атомну енергетику - ставала енергетично- незалежною державою.
Ось це - безперечно.

І ці пройдисвіти, будуть чинить казна що - я москалі - лити бруд, брехню, перекручувати факти, залякувати населення та т.п.

***

«АБО Я ДУРЕНЬ, АБО МЕНЕ ДУРЯТЬ», - МИКОЛА ЧОРНИЙ ПРО БУДІВНИЦТВО ГАЕС

Кандидат біологічних наук, голова Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи Микола Чорний розповів в інтерв'ю журналістам «Kanos» про небезпеки, які може принести канівчанам та й всім українцям, будівництво Бучацької ГАЕС.

За його словами, рішення про будівництво ГАЕС має ґрунтуватися на численних дослідженнях та ухвалюватися дуже виважено, адже у тих документах, які наразі є стосовно цього будівництва, не міститься посилань на вивчення наслідків функціонування такої потужності на конкретно цій ділянці.

Більше того, говорить науковець, український та й іноземний досвід показує, що будівництво станцій такого типу може призвести до безповоротних змін в екологічній ситуації регіону.

«Ми повинні розуміти, якщо інвестор приходить в регіон, то його першочергове завдання набити власні кишені, отримати максимальний зиск від проекту. Його мало хвилюють як будуть почуватися місцеві жителі. Прикладів такого ставлення можна назвати безліч, зокрема й на території Канівщини. Тож виникає питання: або я дурень, якщо я погоджуюсь на такі умови, або мене дурять?», - емоційно констатував Микола Гаврилович.

Більш детально про потенційні наслідки будівництва Бучацької ГАЕС на території Канівщини та альтернативний розвиток регіону читайте незабаром у розгорнутому інтерв’ю з Миколою Чорним на сторінках «Kanos».

МИКОЛА ЧОРНИЙ ВПЕВНЕНИЙ, ЩО БУДІВНИЦТВО ГАЕС СПРИЧИНИТЬ ЗНИКНЕННЯ ЗМІЇНИХ ОСТРОВІВ


Як і обіцяли, журналісти «Kanos» пропонують Вашій увазі розгорнуте інтерв'ю з відомим українським біологом, кандидатом біологічних наук та головою Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи Миколою Чорним, в якому він детально наводить аргументи стосовно екологічної небезпеки, яку може спричинити будівництво Бучацької ГАЕС, щодо загрози радіоактивних покладів у Канівському водосховищі та багато іншого.

Про радіоактивність покладів у Канівському водосховищі

«Найбільше радіоактивних речовин після аварії на Чорнобильській АЕС потрапило до Канівського та Київського водосховища. Саме у Канівському водосховищі акумульована велика кількість радіоактивного мулу, адже радіоактивний стронцій закачали молюски і скелети риб, які відмерли та опустилися на дно. Таким чином природа сама законсервувала радіацію».

«Внаслідок скидання великих об’ємів води, радіоактивні речовини піднімуться з дна і відбудеться дуже інтенсивна міграція радіонуклідів, які опустяться вниз по Дніпру, і, таким чином, аж до гирла, де річка впадає у Чорне море. І Дніпро стане знову радіоактивним».



Про втручання в екологію місцевості

«Старожили пам’ятають, як після будівництва Канівської ГЕС , коли в результаті її роботи, нижче б’єфу ГЕС, під час повені, під час нересту риб перепади води сягали 1,5-2 метри. У риб нерест, а ГЕС припиняє подачу води, внаслідок чого десятки-сотні гектарів мілководдя пересихали і там сотнями тонн лежала риба, яка виходила на нерест».

«Як тільки ми вносимо потужний зовнішній вплив до функціонування риб та тварин, їм потрібно знову адаптуватися. Адже внаслідок цього виникнуть нові недосліджені течії. Таким чином, люди вносять колосальний вплив у екосистему регіону. Наслідки цієї діяльності ніхто не досліджував».

Про потенційне зникнення Зміїних островів

«Навпроти Бучака розташовані заповідні Зміїні острови, загальною площею 116 га. Там живуть унікальні види рослин та тварин, які зустрічаються тільки там і ніде більше. Вже зараз в результаті руйнації берегів, що відбувається під час сильних вітрів, інтенсивному переміщенню води, заповідні острови у середньому втрачають чверть гектара на рік».

«Коли буде ударна хвиля скидатися із Бучацької ГАЕС, то питання, що через 10-15 років Зміїїних островів просто не стане, не підлягає обговоренню, адже це дійсно буде».

Про катастрофи, які відбуваються внаслідок недослідженого будівництва

«На прикладі трагедії Куренівки у Києві, яка забрала життя десятків людей, можна показати як глина, що розкисає, несе на собі все, що на ній стоїть. Тож існує дуже велика небезпека будівництва ГАЕС саме на таких глинистих, материнських породах».

Про альтернативи розвитку регіону

«Хотілося б зруйнувати стереотип, що Канів – центр України. Коли ми кажемо, що у Каневі величезний мистецький, культурний, туристичний потенціал, ми певною мірою кривимо душею, оскільки багато із того, чим можна було б гордитися - вже втрачено».

«Зараз вже на Канівщині постають питання, що у людей немає води, є небезпека техногенної катастрофи, коли з якого б боку не подув вітер, смердить. Який турист сюди приїде, коли тут смердить наче в курятнику?».

«Тож нарешті піднялося питання про створення Національного природного парку на території Канівщини та, частково, Золотоніського і Черкаського районів. Чому саме парк, а не заповідник чи заказник? Ми виходили із позиції, що не пустити туристів до нашої історії, нашої природи та культури, було б нелогічно та й безвідповідально. А національний парк, завдяки зонуванню територій (4 зони), дозволить поєднати і відпочинок туристів, і зони відновлення рослин та тварин».

Більш розгорнуті аргументи Миколи Чорного та журналіста Дмитра Іванова дивіться на відео, знятому нашими колегами з КанівTV.



Спілкувалася Єлизавета Капітан.

Відео Володимир Олексюк, Костянтин Шокун.

Канівська ГАЕС: благо чи профанація?

На протязі останніх років точиться дискусія навколо питання доцільності будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції. Активізація питання початку будівництва викликає суперечливі сприйняття цього будівництва. Приймались різні рішення і про початок будівництва, і про його відміну, про перепроектування та зміну потужності. Будівництво ГАЕС має суттєве значення не тільки для нашого міста, - це стосується всієї України та немає однозначної думки доцільності цього будівництва. З одного боку, це робочі місця, надходження до бюджету та розвиток місцевої інфраструктури. А з іншого, це погіршення екології та велика ймовірність техногенної катастрофи, що зводить нанівець всі переваги. Канівщина вже постраждала від екологічної катастрофи, місто було віднесено до ІV категорії в наслідок аварії на ЧАЕС. Підприємства торгівельних марок «Наша Ряба» та «Верес» вносять свій вклад до погіршення екології міста та району смородом від «Укршампіньйону», викидом відходів до малих річок та значним споживанням дорогоцінної питної води для виробничих потреб. Якщо просумувати всі ці екологічні проблеми, негаразди майбутнього будівництва норкової ферми та ще додати підняття радіаційного мулу з дна Дніпра то вимальовується досить сумне майбутнє для Канівщини. Про розвиток нашого краю як туристичного можна забути назавжди. Громадянське суспільство міста ще недостатньо сформоване щоб протистояти таким промисловим гігантам. Обов’язкова норма про проведення громадських слухань не дає захисту від недобросовісних виробників. Відсутність альтернативи, роботи та взагалі засобів на існування штовхає громаду на погодження з пропозиціями будівництва навіть шкідливих та небезпечних виробництв. Ми є заручниками ситуації, що склалась – криза в економіці держави. Саме тому не громада, а виробник диктує свої умови. Нас підкупають обіцянкою високої зарплати за неймовірні умови праці, будівництвом якоїсь дороги та переконуючи, що все буде добре.
Стосовно будівництва ГАЕС потрібна надзвичайно зважена позиція. Це не супермаркети, якими насичується місто, це підприємства, які перенести або закрити ніхто не наважиться навіть якщо шкода буде надзвичайною. Великий бізнес - це священна корова для держави, яку не можна чіпати. Думку громади питають лише на етапі проектування, коли можна щось приховати, або не все сказати. Громада. давши згоду, відмінити її вже не може. Дбаючи сьогодні про наповнення бюджету можемо власними руками знищити своє та майбутнє своїх дітей та онуків. Громада має законне право бути впевненою, що все, що відбувається в місті на користь громаді. Якщо є сумніви – потрібно переконувати, а не відмежовуватись або лякатись, що не дай Бог щось не те скажуть на громадських слуханнях або не ті рішення приймуть. Ми навчені негативом від того, що маємо і нового не хочемо.
Канів це не рядове місто, це місце де покоїться прах Великого Кобзаря. Це святе місце для всіх українців. Екологічні наслідки будівництва ГАЕС до кінця не вивчені, тим більше, що наслідки порушення екологічного стану відчує вся Україна. Економічна та технічна доцільність дуже сумнівні, - ГАЕС не вплине на енергетичну систему країни через свою низьку потужність та відсутність поруч потужних електростанцій для використання їх зайвої потужності для роботи ГАЕС. Додає сумнівів ще й той факт, що Новодністровська ГАЕС після добудови зможе компенсувати перепади потужності енергосистеми. Якщо вже споруджена ГАЕС зможе компенсувати піки навантажень, навіщо будувати нову? Якось дуже далеко від економіки… А враховуючи, що будівництво розтягнеться згідно плану на п’ять років, а реально на десять, весь цей час сплачувати витрати на будівництво будемо ми всі разом. Це дасть лише збільшення і без того високих тарифів на електроенергію. По закінченню будівництва вся ця енергетична споруда перейде в надійні руки за борги держави… Можливо це припущення, а можливо пророцтво… покаже час. Може краще залишок енергії, яка в нічний час така дешева, витратити на опалення та вирішити проблему з непостачання газу, ніж будувати ГАЕС сумнівної ефективності. Таке настирливе проштовхування цього проекту більше схоже на спробу відмити бюджетні кошти. Висновків незалежної експертизи немає, переконувати громадськість та проводити громадські слухання ніхто навіть не збирається, посилаючись на слухання 2006 року, які вже не мають значення, але будівництво вже планується. І про це заявляє керівництво Укргідроенерго. Інших громадських слухань, навіть з великою натяжкою, не проводилось. У висновках науковій еколого - експертній оцінці Канівської ГАЕС від 2006 року вказано, що «потребує більш глибокого обґрунтування вплив проектованої діяльності на радіоекологічну ситуації водного середовища Канівського водосховища та нижче греблі Канівської ГЕС, яка може бути змінена внаслідок ресидиментації донних відкладів. За оцінками Інституту гідробіології, буде перерозподілено 2 млн. м3 або 5,3 млн. т піщаних та глинистих відкладів максимальна радіоактивність яких досягає 529 Бк/кг по радіоцезію і 24,6 Бк/кг по стронцію-90. 20% скаламучених частинок буде винесене у нижній б’єф ГЕС, решта буде акумульована на придамбовій ділянці.
Крім того, робота ГАЕС матиме вплив на гідродинамічний режим всього Канівського водосховища, що потенційно може призвести до посилення розмиву донних відкладів у інших його частинах.
Оскільки мова йде про кілька мільйонів кілобекерель радіоактивності та враховуючи чутливість громадської думки до проблем радіаційної безпеки, експертна комісія вважає за доцільне рекомендувати проведення додаткових радіоекологічних досліджень донних відкладів ділянки розмиву, інших вразливих ділянок водосховища.» Нічого не змінилось, додаткових досліджень донних відкладів не проводилось, то який може бути висновок?
До кінця не вивчена проблема можливих зсувів та в наслідок чого руйнування взагалі греблі ГАЕС. Висновок досліджень професора Рудька Г.І. наступний: «Зсувна ділянка в районі будівництва проектної Канівської ГАЕС являє загрозу для життєдіяльності людей, вода водоймища підтоплює прилеглі схили та активізує до зсуву великі об‘єми ґрунтових комплексів (виявлено утворення тріщин бортового підпору, що також ставить під загрозу розвиток енергетичного комплексу проектної Канівської ГАЕС».
Не маємо ми права ризикувати майбутнім наших нащадків, навіть за дуже високу ціну.

Владимир Коржов

Шановні колежанки та колеги!
24 лютого 2016 р. у місті Переяслав-Хмельницький у приміщенні ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім Г. Сковороди" та за підтримки громадської культурно-просвітницької організації "Переяславський Скарб" відбувся екологічний форум "Зцілення планети".
В основному, всі питання форуму стосувалися небезпек будівництва Канівської ГАЕС та альтернатив розвитку околиць Канівського водосховища.
На жаль, пан Микола Чорний не зміг прибути, бо в цей день поїхав воювати з "Курочкою рябою". Але, ми все за нього доповіли.
Спершу пан Дмитро Іванов, журналіст, природоохоронець та мешканець с. Бучак, розповів про історико-культурні цінності, докменти Мінкультури щодо охорони тої місцевості, де варвари і українофоби збираються будувати КГАЕС.
Потім я розповів трохи про екологічні загрози та про НПП "Середньодніпровський".
На форумі було десь більше 50 учасників, серед них науковці, громадські діячі, студенти - з Переяслав-Хмельницького, Канева, Черкас, Києва, мешканці с. Бучак.
Не знайшлося жодної людини, яка б виступила за будівництво Канівської ГАЕС. Бо, всі розуміють, що це є проект морально застарілий, економічно не виправданий, не обґрунтований, екологічно та техногенно небезпечний. І, з дуже сумнівним переліком соціально-компенсаційних заходів.
Крім усього, учасники форуму дізналися, що "наперсточники" з "Укргідроенерго" подали на кредитування до Європейського інвестиційного банку заявку і пакет документів, куди впхнули застарілі протоколи громадських слухань (аж ще 2008 року) і висновки Мінприроди аж від 2013 року. І, вони з такими документами збираються "виграти" конкурс проектів і кредит!
Обговорювалися також питання несумісності запланованого будівництва з вимогами до України, у зв"язку з підписанням у 2014 році Угоди про асоціацію з ЄС.
Також, багато часу присвятили обговоренню альтернатив КГАЕС у контексті розвитку регіону. Зокрема, щодо Історико-культурного заповідника "Трахтемирівсько-Бучацький" та НПП "Середньодніпровський". Бо, якщо з паперами все призвести до ладу і воно запрацює, тоді шановні мешканці с. Пшеничники та с. Бобриця не будуть жебрати в "Укргідроенерго" дорогу, місток та газ. А самі все це зможуть зробити, бо буде сільський зелений туризм, наукові міжнародні дослідження, рекреація. Що принесе на Канівщину занадто більше грошей і можливостей, ніж різні сумнівні монстроподібні проекти.
На засіданні були присутні 2 члени Громадської ради при Державному агентстві водних ресурсів України. А, також, багато місцевих журналістів, у тому числі з газети "Дніпрова Зірка".
Резолюції форуму будуть оприлюднені за пару днів. Сюди скину як отримаю.

Щодо Нібулона...
Пан Вадатурський дуже виважено зробив, що забрався геть з Канівщини! Бо, йому вчасно і влучно все пояснили.
Будемо сподіватись, що пани Поташник і Сирота теж все вчасно зрозуміють, і заберуться з Канівщини геть зі своїм "прожектом"!

Особливу подяку хочу висловити панові Плавку Русинові, мешканцю громади с. Бучак (в "миру" - Вадим Негода) за його традиційно палку духовну промову на форумі. Ще більш палку, ніж на депутатських слуханнях Канівської міськради про НПП "Середньодніпровський" у 2015 р.
Дуже хочу подякувати, що депутати Канівської міськради підтримали ідею подальшого формування НПП як альтернативи КГАЕС!

Давайте не будемо...! НІЦ не така сама! Давайте дивитись проектну документацію!
Київська ГАЕС експериментальна, перша в Україні, малопотужна, дешева. Не відіграє жодної ролі в енергосистемі України.
А, чому її кияни не бояться? Бо, проекти Київської ГАЕС і Канівської абсолютно різні. Та збудована на вже існуючому Київському водосховищі, на землях Київської ГЕС, там немає верхньої водойми в цоколі на 18 млн. кубів на 100 м заввишки на піску.
І там немає історико-культурних цінностей на 14 культурних шарів, і немає заповідних територій.
А ще - Київська ГАЕС не збурює радіоактивні намулки, які збурюватиме Канівська ГАЕС двічі на добу. А ви, мешканці міст Черкаси, Світловодськ та ін., пийте радіоактивну воду з Дніпра!
Це Канів п"є воду з артезіанських джерел. Та, і тої скоро не буде, бо "курочки рябі" споживають в 3-4 рази більше води зі своїх свердловин, ніж увесь Канів п"є за рік! А, у Дніпро виливають потім просто лайно без очистки!
А, як вода закінчиться, то вони поїдуть в інше місце. А, ви канівчани залишайтеся! Теж - "інвестори"...!
Такіж самі "наперсточники", як і у випадку з ГАЕС!